Готуємося до уроку

Тема: Позакласне читання. Міф про Геракла. Яблука Гесперід.

Мета:

-       закріпити знання учнів про міфи, навчати переказувати їх, тлумачити зміст, вміння давати усні відповіді за змістом прочитаного, поглибити знання про крилаті вислови, розширювати словниковий запас учнів;

-       розвивати асоціативне мислення, творчу уяву;

-       виховувати волелюбність, вміння знаходити вихід із скрутного становища.

Обладнання та матеріали: підручник, ілюстрації до міфів про Геракла, презентація.

Тип уроку: комбінований.

Не піддавайся нещастю, але йди йому

назустріч з подвійною мужністю.

Вергілій

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Бесіда з учнями.

1. Що називається міфом?

2. Чим міф відрізняється від казки?

3. Про що ми дізнаємося з міфів?

4. Хто такий Геракл, за яких обставин він з’явився на світ?

5. Що означає ім’я Геракл?

Складання гронування до образу Геракла.

                                                       Напівбог

                                                       Син Зевса та Алкмени

Геракл

                                                       Сильний

                                                       Мужній

                                                       Відважний

                                                       Рішучий

                                                       Здійснив 12 подвигів

Літературна гра «Впізнай героя»

1) «Це була надзвичайно молода та кра­сива жінка... вона дуже сподобалась всемогутньому богу». (Мати Геракла)

2) «Хитра, підступна, лиха богиня теж не "забувала" про Геракла». (Гера)

3) «Верховний бог, во­лодар світу, коли по­бачив молоду красиву жінку, набув вигляду чоловіка красуні й то­ді, коли того не було вдома, провів три дні з нею». (Зевс)

4) «Наймогутніший грецький герой мав важке життя, спов­нене турбот, страж­дань і тяжкої праці. Він уславився неймо­вірними подвигами, і кожен його подвиг вимагав нелюдського напруження сил». (Ге­ракл)

5) «І сталося так,  що першим народився син царя Сфенела — кволий, недужий, боягузливий та пихатий...» (Еврісфей)

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ ТА ЕПІГРАФА.

Діти, запишіть, будь ласка, тему уроку і епіграф.  Перш ніж перейти до нової теми, давайте переглянемо з вами попередні подвиги, які здійснював Геракл.

1. Виразне читання подвигу Яблука Гесперід.

2. Словникова робота.

Гесперіди – німфи-хранительки золотих яблук вічної молодості.

Антей – герой старогрецьких міфів.

Цей володар Лівії, гігант – син Посейдона (бога морів) і Геї (богині землі) - був непереможним, бо кожний дотик до матері – землі давав йому нові сили. Гераклові вдалося вбити Антея, лише піднявши його в повітря. Образ Антея символізує силу, яку дає людині зв'язок з рідною землею, з батьківщиною.

3. Крилаті вислови у міфі. Міфи дали нам дуже багато крилатих висловів, які ми вживаємо і сьогодні.

Дійти до геркулесових стовпів – дійти до краю.

Геркулесова праця – тяжка праця.

Авгієві стайні – безладдя.

4. Обговорення змісту міфу «Яблука Гесперід» з елементами переказу.

• Хто такий Атлант?( титан, батько Гесперид, які стерегли золоті яблука, тримав на плечах важкий небосхил).

• Що повинен був зробити Геракл, щоб дізнатися шлях до Гесперід?(повинен зустрітися з морським богом Нереєм, щоб той показав дорогу).)

• У чому полягала непереможність Антея?( він був непереможним, поки торкався матері – землі, і коли Геракл відірвав його від землі, то задушив у повітрі).

• Чи можна вважати, що поєдинок Геракла з Антеєм - подвиг? Відповідь аргументуйте.

• Хто і за яких умов допоміг Гераклові здобути яблука Гесперід?

• Розкажіть, як Геракл «на хитрощі відповів хитрощами». Висловте своє ставлення до героя. Знайдіть у тексті уривок і зачитайте його.

5. Складання сенкану до образу Геракла.

Геракл

сильний, мужній

здійснював, долав, перемагав

Геракл – улюбленець стародавніх греків

напівбог

Учитель. Подвиги Геракла були улюбленими темами античного мистецтва. Епізоди з життя героя були усталеними темами скульпторів. Подивіться, будь ласка, на статуї Геракла. Цей герой був зображений і на гончарських виробах і його образ зустрічаємо в кінематографії.

         А зараз до Вашої уваги пропоную переглянути уривок з мультфільма «Яблука Гесперид».

6. Робота в групах.

Літературна гра – пантоміма «Відгадай!».

Учні – актори демонструють епізод, а решта мають відгадати подвиг Геракла.

Підведення підсумків гри-пантоміми.

ІV.ПІДСУМОК УРОКУ.

Метод «Мікрофон».

1. Які риси характеру Геракла Вам найбільше сподобались? Чому?

2. Подумайте, який ще подвиг міг би здійснити Геракл (можливо, потрапивши у наш час).

3. Якби Ви зустрілися з героєм, про що б Ви з ним говорили?

Узагальнююче слово вчителя про популярність образу Геракла у літературі й мистецтві.

Подвиги Геракла були улюбленими темами античного мистецтва. Відома статуя Г. Фарнезе роботи Глікона. Епізоди з життя героя були усталеними темами скульпторів, які оздоблювали елементи архітектури.

Образ Геракла оспівував Софокл («Трахінянки», «Філоктет»), Евріпід («Несамовитий Геракл», «Геракліди»).

Сюжети міфів про Геракла ставали джерелом натхнення митців наступних епох в образотворчому мистецтві (Дж. Романо, Дж. Базарі, Г. Рені, С. Рафаель, П. Рубенс, Я. Тінторетто), літературі (Ж. Ротру, Ж. Ф. Мармонтель, П. Мстазіо).

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1. Виразно читати і переказувати зміст міфу

2. Скласти паспорт твору

3. Написати листа Гераклу*.

Тема: Переродження Скруджа як наслідок   осмислення свого   життя у творі Ч.Діккенса  «Різдвяна пісня у прозі».

Мета: розтлумачити факт казкового переродження Скруджа;

розкрити гуманістичний зміст повісті; розвивати образне мислення учнів, уміння висловлювати особисте ставлення до проблем, порушених у творі, аргументуючи свою думку цитатами з тексту;

виховувати людяність, розуміння, бажання творити добро і прощати.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Методи, використані на уроці: літературний диктант, гронування, творча робота, «Мозковий штурм», інтерактивна вправа «Діаманта».

Обладнання:  презентація, підручник, ілюстрації до твору, мультфільм.

А найкраще було те, що і майбутнє належало йому і він міг ще змінити свою долю.

Ч. Діккенс

ХІД УРОКУ

I.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП.

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Учитель. Розповідь про життя і творчість Ч.Діккенса.

1.    Бесіда з учнями

♦  Як називаються літературні твори, у яких ідеться про різдвяні свята? (Святочні, або різдвяні.)

♦  Які жанрові особливості різдвяних оповідань?

(Події відбуваються напередодні Різдва, під час свят; страждання, бідність героїв на фоні загального свята щастя, радості; присутність фантастичних елементів; щасливий фінал.)

2.    Літературний диктант

Поєднайте цитати і персонажів, яких вони стосуються і запишіть імена героїв у зошит.

1.      «Він був у вузьких штанах і високих чоботях... Ланцюг, що тяг за собою, був прив'язаний йому до стану... Тіло його було прозоре».

2.      «Вона була завжди таким тендітним створінням і могла зів'янути від найменшого подиху вітру, але серце в неї було добре».

3.     «Цей гість був чудна істота. Він мав дитячу зовнішність, однак був більш схожий на діда... Він держав гілочку вічнозеленої рослини, а вбрання на ньому було прикрашене літніми квітами».

4.     «Він брав усього 15 шилінгів на тиждень, і, незважаючи на це, дух Різдва поблагословив його маленьку домівку».

5.     «Батько ніжно і ласкаво тримав його маленьку і худу ручку, немов боявся, щоб ніхто не одібрав того синочка від нього».

6.     «Він був у простому зеленому балахоні, отороченому білим хутром. На його поясі теліпались якісь стародавні піхви, але порожні, без меча, й уже добряче поїдені іржею».

1. Фан.

2. Тім.

3. Привид Марлі.

4. Дух минулого Різдва.

5. Дух теперішнього Різдва.

6. Боб Кретчит.

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ.

Учитель.  Різдво – це одне з найкращих свят у житті. У цей день не можна сваритися, лаятися. Навпаки, слід попросити вибачення в усіх, кому ти завинив, і пробачити тим, хто завинив перед тобою. А ще кажуть, що різдвяної ночі відбува­ються незвичайні дива і збуваються найзаповітніші бажання. Ви мали змогу в цьому переконатися, читаючи твір Діккенса. Хіба не диво, що старий скнара, який усе життя тільки те й робив, що на­копичував гроші, раптом змінився?

♦  Яким чином відбувається у творі Діккенса диво – переродження Скруджа?

Саме ці проблеми ми будемо розв'язувати на сьогоднішньому уроці. Наші завдання:

•      розтлумачити факт казкового переродження Скруджа;

• висловити особисте ставлення до проблем, порушених у творі, аргументуючи свою думку цитатами з тексту;

•      виховувати людяність, розуміння, бажання;

•      творити добро і прощати.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ.

Учитель. Я принесла на урок соснову гілку. Запах хвої і мандаринів викликають у мене особливі асоціації. Вони пов'язані, як ви вже здогадалися, з Новим роком і Різдвом.

Створіть  гронування до слова  Різдво.

                                  найважливіша подія в історії

              людського роду

          зимове свято

           сімейне свято

           веселе, цікаве

          свято чеснот

                             джерело наших радостей

                                  у цей день колядують та носять вечерю

                                   до  близьких

♦  Які почуття вас охоплюють під час Різдва? Чи любите ви його?  Пригадайте, які колядки ви знаєте?

1. Робота з текстом твору

Виразне читання уривків з тексту.

♦  Знайдіть у тексті твору деталь, де за одним словом криється цілісна картина. (Вуглина, коробка, шарф: «Погода була холодна, похмура, до того ж іще й туман, і Скрудж чув, як за вікном перехожі, снуючи туди-сюди, голосно тупоті­ли по тротуару, віддихувалися і били себе по боках, щоб зігрітися. Двері в Скруджеву конто­ру залишалися відчиненими, щоб він міг нагля­дати за своїм клерком. Біля самого Скруджа полум'я в каміні ледь дихало, та вогник біля клерка був незрівнянно менший, — здавалося, там жевріє один-єдиний вуглик. Але клерк не міг підкинути вугілля, бо Скрудж тримав ко­робку з ним у себе в кімнаті. Тому клерк ту­гіше обмотав шию білим вовняним шарфом і спробував зігрітися від свічки, але без особли­вої уяви, тож і тут зазнав невдачі».)

♦  Чому на вулиці такий холод, а у Скруджа в каміні полум'я ледь дихало? (Через економію)

♦  Чому в клерка, здавалося, жевріє один-єдиний вуглик?(Через економію)

♦  Чому коробка з вугіллям у Скруджевій кімнаті? (Щоб самому розпоряджатися вугіллям, економити.)

♦  Чому клерк не попросить у Скруджа вугілля, адже йому холодно? (Скрудж не дасть.)

♦  Які висновки можна зробити про людину, яка управляє цією конторою? (Скрудж жадібний, безсердечний.)

♦  Які дії Скруджа в конторі допомагають під­твердити вашу думку про скупість цього персонажа? (Відмовився зробити благодійний вне­сок двом джентльменам, не пустив хлопчика-колядника поколядувати, не хотів платити Бобу зарплату у вихідний.)

2. Робота з ілюстрацією

♦  Чи правильно художник зобразив Скруджа? Вулиці маленькі, люди на вулицях маленькі, а Скрудж величезний? (Автор зобразив те, що Скрудж думав про себе.)

♦  Що дає право Скруджу відчувати себе великою людиною? (Влада і гроші)

♦  Як ставиться він до Різдва? Доведіть свої дум­ки цитатою із тексту.

3. Читання тексту за ролями.

4. Бесіда з учнями.

♦  Як Скрудж висловлюється про людей? Як його характеризує мовлення? («Пришелепки», «телепень», «загнав би в могилу кілок з гостролисту», «зварив би із його власним пудингом»)

♦  Знайдіть репліки, з якими він звертається до людей, що стоять щаблем нижче від нього? («Гей, там», «Ще почую хоч звук від тебе»)

♦  Який висновок можна зробити? (Мовлення Скруджа грубе, образливе, насмішкувате, він звертається до людей, як до тварин.)

♦  Як до нього ставляться люди? (Ніхто на вули­ці, зустрівшись з ним, не спинявся, щоб привітатися, старці ніколи не сподівались від ньо­го милостині; діти ніколи не питали в нього, котра година, навіть собаки сліпих, побачив­ши його, швидше тягли своїх господарів куди-небудь під ворота або у двір.)

♦  Чи турбувало це його? (Ні, його це ніяк не за­чіпало. Він жив, сторонячись усіх. І ті, хто його добре знав, уважали, що відлякувати найменші прояви симпатії йому навіть при­ємно.)

♦  Яке значення має прізвище «Скрудж»? (Жадібна, скупа людина, навіть збіг

приголосних у його прізвищі — с, к, р, д, ж — свідчить про його різкість,

грубість, неприємність.

5.    Словникова робота

Деградація – виродження, поступовий занепад, погіршення, виродження людського в людині.

Ознаки деградації Скруджа:

•   негативне ставлення до Різдва;

•   зневажливе і навіть жорстоке ставлення до племінника;

•   відсутність жалю через втрату єдиного друга Марлея;

•   небажання платити Бобу гарну зарплату;

•   обурення через те, що 25 грудня — вихідний день;

•   не розуміє почуттів людини;

•   проганяє хлопчика-колядника;

6.    Бесіда з учнями.

♦  Хотіли б ви мати такого друга, родича чи знайомого? Чому?

♦  Що в тексті свідчить про те, що про Скруджа думають як про тварину? (Коли Скруджів небіж під час гри «Так і ні» думав про тварину, досить неприємну, дику, яка іноді рикає і реве, то уявляв, що живе вона в Лондоні й ходить по вулицях.)

♦  Чи можна звинувачувати Скруджа у тій деградації, яка понівечила його життя? Давайте разом поміркуємо над її причинами. Для цього повернемося у дитинство і зрілість героя.

♦  Чи були у хлопчика друзі? (Так, герої книжок – Алі-Баба, Валентин Орсон, Робінзон Крузо).

7. «Мозковий штурм»: «Причини деградації Скруджа»

Можливі відповіді:

•    злиденне напівголодне дитинство;

•    важка праця в юності;

•    надмірна залежність від думки людей про нього;

•    страх бути гіршим від інших;

•    жадібність;

•    байдужість до потреб людей;

•    самотність;

•    нереалізовані підліткові мрії;

•    байдужість і нелюбов батька;

•    розрив з рідними, близькими.

8. Творча робота.

Учитель. Ми простежили шлях Скруджа від прозріння, що настало під час першої та другої подорожей, до каяття і переродження під час тре­тьої подорожі.

Особливістю різдвяного сюжету є те, що плач Різдва змінюється сміхом, страх поступається місцем великій радості.

А зараз давайте знайдемо цитати до казкових змін, що відбулися зі Скруджем, і запишемо до таблиці.

У настрої	«Він палав бажанням швидше здійснити свої добрі наміри, був такий схвильований, що голос виходив уривчастий, хрипкий і не слухався його»
У мовленні	«Який у нас сьогодні день, мій хороший хлопчику?», «Який розумний хлопець», «Чи вдома твій хазяїн, дорогенька?»
У зовнішності	«Він ішов, заклавши руки за спину, й осяйною усмішкою вітав кожного, хто тільки траплявся йому назустріч. І та­кий мав невідворотно милий вигляд»
До власної родини	«За п'ять хвилин Скрудж уже почувався тут, як у себе вдома. Такого щирого прийому він не мав зроду! І яка ж то була чудова вечірка!»
До Кречитів	«Я збільшую тобі платню, а ще всіляко підтримуватиму твою родину, щоб не так тяжко бідувала», «А для малого Тіма, який не помер, Скрудж став другим батьком»
До оточуючих	«Він усе дивився на людей, що поспішали хто куди, і гладив дітям голови, й розмовляв із жебраками... і все, що він бачив, сповнювало йому серце ра­дістю»

9. Складання «Діаманта»

Діаманта – це віршована форма із семи рядків, перший й останній з яких –поняття з протилежним значенням:

•    1-й рядок — тема (іменник).

•    2-й рядок — означення (2 прикметники).

•    3-й рядок — дія (3 дієслова).

•    4-й рядок — асоціації (4 іменники).

•    5-й рядок — дія (3 дієслова).

•    6-й рядок — означення (2 прикметники).

•    7-й рядок — тема (іменник).

Зразок «Діаманта»

                                   Скнара

                      холодний, черствий;

               злиться, лютує, знущається;

         подорож, сльози, прозріння, каяття;

               радіє, веселиться, святкує;

                   турботливий, щедрий;

                                Людина.

V. ПІДСУМОК УРОКУ.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

•    Чому в повісті щасливий фінал? (Перемога добра над злом – характерна ознака різд­вяної повісті. Письменник вірить у добру сутність людини, яку можна звільнити від зла.)

•    Чи змінилося ваше ставлення до Скруджа? За­суджуєте ви його чи співчуваєте йому?

•     Як ви гадаєте, навіщо письменник написав «Різдвяну пісню у прозі?»

(Розповідаючи читачам про Скруджа, Діккенс застерігає від хибного шляху,

щоб не ганялися за грошима, а більше знали про свою душу, дотримувалися моральних за­повідей, несли у світ любов і добро.)

Заключне слово вчителя.

Ось і добігла до кінця різдвяна історія. Дійсно, казковий у неї кінець. Усі щасливі, і Скрудж теж. Хоча в житті таких казкових історій, на жаль, не буває, але письменнику так хотілося, щоб усі мертві серця відродилися й перетворилися на добрі та чуйні. Він вірив у любов та милосердя, що людське щастя залежить не від багатства. І лише добрій, щирій людині відкриті істинні радості буття. Тож давайте вірити у животворну й цілющу силу любові, бо вона таки дійсно здатна змінити як окрему людину, так і цілий світ.

VІ. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ.

Чи задоволені ви собою сьогодні на уроці?

(Кожна дитина повинна вибрати відповідний смайлик і поставити собі оцінку).

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Скласти план до твору, намалювати ілюстрацію, *скласти оповідання про подальше життя Скруджа.

ТЕМА. Ч. ДІККЕНС – АНГЛІЙСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК – РОМАНІСТ. ПОВІСТЬ "РІЗДВЯНА ПІСНЯ У ПРОЗІ".

Мета: ознайомити учнів з біографією Ч. Діккенса; зацікавити оповіданням письменника, навчати школярів стежити за авторською думкою у творі;

розвивати логічне мислення, спостережливість; донести до дітей суть гуманістичних ідеалів письменника.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи, використані на уроці: сенкан.

Обладнання: портрет Ч. Діккенса, текст «Різдвяної пісні у прозі», презентація.

ХІД УРОКУ

Довершені оптимісти, одним з яких був Діккенс, не приймають світ, не захоплюються світом — вони в нього закохані.

Г.К.Честертон

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

II. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь учителя про письменника.

У Лондоні, недалеко від ділового центра міста – Сіті, на Дауті-стріт, 48 знаходиться музей відомого англійського письменника Чарльза Діккенса. Усе тут нині так само, як і за часів митця. Увагу відвідувачів завжди привертає груба рама з маленьким віконцем, трохи завбільшки за кватирку. Дивний експонат... Екскурсовод пояснить вам, що саме у це віконечко дивився маленький Чарльз на світ. Де і коли було це? Розповів про все письменник лише у спеціальному листі, нікуди не відісланому, – адресованому майбутньому біографові.

Виявляється, Діккенсам довелося зазнати злиднів, коли бать­ка кинули до боргової в'язниці. Залишившись без засобів до існування, сім'я теж переїхала туди. Саме там, у борговій в'язниці, і було те маленьке віконечко.

З 12 років Чарльз змушений був заробляти на хліб. Йому доводилося працювати по 16 годин на добу за мізерну платню – 6 шилінгів на тиждень. Тоді Діккенс дав собі обітницю самостійно боротися з труднощами.

Юнак наполегливо займався самоосвітою, працював у кон­торі юриста, судовим репортером. Через деякий час він посів чільне місце серед англійських журналістів. 1833 року в газеті «Мансли магазин» з'явилося його перше оповідання, підписане дивним ім'ям «Боз» (це було жартівливе прізвисько його молодшого брата). «Нариси Воза» стали популярними. Так в англійській літературі з'явилося нове ім'я: Чарльз Діккенс. Попереду були роки важкої праці й слава, яку принесли романи «Олівер Твіст», «Записки Піквікського клубу», «Домбі і син», «Девід Копперфілд» та інші.

Слава не змінила демократичних поглядів письменника. Він любив людей, був завжди самостійним у висловлюваннях. Митець все життя вірив у те, що немає нічого сильнішого за людину, що будь-яке зло можна побороти зусиллям людської волі.

Відомо, що королева Вікторія мала наміри подарувати Діккенсові титул дворянина. Однак ця звістка не викликала у нього великого захоплення. Найбільшою нагородою для Діккенса була любов читачів.

Ознайомлення з творчістю англійського письменника в Україні розпочалося з переказів його творів у 1880 році. 1987 року роман «Олівер Твіст» переклали М. Пінчевський і О. Терех.

2. Повідомлення учнів про історію створення повісті «Різдвяна пісня у прозі».

В Англії існувала традиція: перед Різдвом у пресі публікували твори з різдвяною тематикою. Діккенс теж написав збірку «Різдвяні оповідання», що побачила світ у 1843 році. У ній відбилися погляди автора на суспільство. Сам письменник розглядав цей твір як соціальну програму, як заклик до єднання багатих і бідних. Однак його мрії були ілюзорними, надії – нездійсненними.

Одне з оповідань збірки називається «Різдвяна пісня у прозі» і має підзаголовок «Святвечірнє оповідання з привидами».

Бесіда з учнями.

♦       Що ви знаєте про Різдво?

♦       Коли і чому виникло це свято?

♦       Як святкують Різдво у нас та в інших країнах?

3. Коментоване читання уривків із першої строфи.

4. Словникова робота.

Строфа – ритмічно завершена частина твору.

Повість – розповідний художній твір середнього розміру, в якому замальовується життя літературного героя у взаєминах з навколишньою дійсністю.

5. Бесіда.

♦       Чи можете ви назвати головного героя твору? (Скрудж, оскільки Марлі мертвий)

♦       Що відомо про Скруджа? (Стислий переказ прочитаного)

♦       Чому герой так не любить Різдва? (Бо вважає все це дурницею)

♦       Зачитайте, як Скрудж зустрів Святвечір. («З'їв похмурий обід у похмурій корчмі, ...проглянув усі газети, і, згаявши решту вечора над прибутково-видатковою книгою, вирушив додому спати».)

♦       Хто завітав до Скруджа напередодні Різдва? Як реагував на вчинки цих героїв Скрудж?

♦       Яка мета цього візиту?

♦       Про що попередив Марлі?

6. Складання сенкану до образу Скруджа.

Скрудж

самотній, невеселий

працював, лютував, не любив свят

Скрудж – людина, яка погано ставилась до оточуючих

скнара.

III. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Запитання для контролю.

1) Які труднощі довелося перебороти Ч. Діккенсові на шляху до слави?

2) Під яким псевдонімом він випустив свій перший твір?

3) З якою традицією пов'язано створення «Різдвяних оповідань»?

4) Який підзаголовок має твір «Різдвяна пісня у прозі»?

5) Який художній прийом використовує автор у цьому творі?

VІ. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ.

Чи задоволені ви собою сьогодні на уроці?

(Кожна дитина повинна вибрати відповідний смайлик і поставити собі оцінку).

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати II-IV строфи твору; підготувати розповідь про подорожі Скруджа; дібрати цитати, які ілюструють ставлення героїв до Різдва,    *скласти паспорт до твору.

Тема. А.П.Чехов – видатний російський письменник. Оповідання «Товстий і тонкий»

Мета: зацікавити учнів біографією і творчістю 
           А.П.Чехова, ознайомити з новими термінами та змістом оповідання               «Товстий і тонкий»;

розвивати уміння уважного і вдумливого читання,

визначати тему й ідею твору;

виховувати негативне ставлення до чиношанування і низькопоклонства.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи, використані на уроці: гронування, діаграма «Венна», метод «Мікрофон».

Список літературних джерел:

1. Хорошилова А.В. Усі уроки зарубіжної літератури. 6 клас – Х.:Вид.група «Основа», 2007.-272 с.

2. Холодна Ю.М. Зарубіжна література.6клас:Книжка для вчителя.- Тернопіль:Мандрівець, 2009.-400 с.

3. Іванько С.Л.Система уроків із вивчення творчості А.П.Чехова//Зарубіжна література в школі.-2012.-№1.-С.22-29

4. Іванько С.Л. Цикл уроків із теми  Творчість А.П.Чехова//Зарубіжна література в школі.-2013.-№11-12.-С.17-27

5. Іванько С.Л.Система уроків із вивчення творчості А.П.Чехова//Зарубіжна література в школі.-2012.-№3.-С.25-29

Обладнання: портрет А.П.Чехова, виставка книжок письменника, ілюстрації до розповіді «Товстий і тонкий», дидактичний матеріал, презентація.

У людини все має бути прекрасним: і душа , і одяг , і обличчя , і думки .

А. П. Чехов

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

1. Робота над епіграфом

2. Бесіда

♦       Що має бути прекрасним у людині?

♦       Як ви розумієте вислів А. П. Чехова? Чи згодні ви з такою точкою зору?

♦       Який ідеал людини нагадує вам вислів Чехова? (Давньогрецький ідеал: гармонія духу й тіла)

ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь  вчителя про життя та творчість А. П. Чехова(слайди 4-20)

У сім'ї Чехових було семеро дітей. Серед них Антон був третім.

У 8 років, після 2 років навчання в грецькій школі він поступив у Таганрозьку чоловічу класичну гімназію, одну з найстаріших на тих теренах. Під час навчання у нього сформувалася любов до знань. У гімназії він почав писати свої перші твори.

Першу драму «Безотцовщина» Антон Чехов написав у віці 18 років. Особливу роль у формуванні творчості Чехова зіграв таганрозький театр, заснований у 1827 році. Чехов побував у ньому вперше у 13 років, коли побачив п'єсу Жака Оффенбаха «Прекрасна

Єлена». У 1876 році сім'я Чехових переїхала до Москви. Проте Чехов залишився до закінчення навчання в Таганрозі, заробляючи собі на життя репетиторством.

У 1879 році переїхав до Москви, щоб потім вступити до університету на медичний факультет. У 1880 році у 10 номері журналу «Стрекоза» з'являється його перший друкований твір.

У 1886 році Чехов їде в Петербург, де йому А. С. Суворін пропонує стати редактором газети «Новое время». З весни 1885 року сім'я Чехових переїжджає до помістя Бабкіно неподалік Воскресенська. В цей час пише збірки творів «Пестрые рассказы» (1886), «Невинные речи» (1887). З часу співпраці з редакцією газети Чехов відмовляється від свого псевдоніму і підписується повним прізвищем.

У 1887 поставлена перша п'єса Чехова «Иванов».

У 1888 сім'я Чехова переселяється в маєток Лука, біля Сум, Харківської губернії, на дачі поміщиків Лінтвар'євих, щоби провести там весну і літо.

У Москві Чехови не зразу вибрали місце проживання, поки нарешті не вибрали остаточний варіант: будинок на Садово-Кудринській. де жили у 1886-1890. Тут Чехов написав більше ста повістей. У 1890 році Чехов вирушає в Сибір, щоб потім відвідати Сахалін — місце заслання каторжників.

У 1892 році Чехов купує помістя в Мелехово. Тут він не тільки особливо багато пише у період розквіту його творчості, але й отримує значну медичну практику.

У 1897 році в Чехова різко загострився туберкульозний процес. Від цього його здоров'я наскільки слабне, що лікарі прописують йому відправитись на південь. Тому Чехов купляє собі невеличку ділянку землі в Ялті і починає там будувати будинок.

У травні Чехов одружується з О.Л.Кніппер – відомою російською актрисою Московського Художнього театру.

У 1904 році поставлена п'єса «Вишневий сад» – останній твір Чехова. Незабаром Чехов покинув Ялту і разом з дружиною поїхав у Баденвейлер, що у Німеччині, де помер 15 липня 1904.

2. Створіть словесний портрет А.П.Чехова «Грані особистості митця».

3. Які асоціації у вас виникають з ім’ям Чехова?

Турботливий син

Веселий

Добрий

Лікар

Театр

Художня деталь

Стислість

Гумор

4. Читання та аналіз оповідання «Товстий і тонкий».

1) Читання оповідання вчителем

2) Бесіда з учнями.

- Як звуть героїв оповідання? (Михайло і Порфирій).

- Ким вони доводилися один одному? (Вони були шкільними товаришами, давно не бачилися і дуже зраділи зустрічі.).

- Доведіть, що радість героїв була щирою. («…дивилися один на одного очима, повними сліз», «Обидва були приємно здивовані», «…спитав товстий, захоплено дивлячись на друга»).

- Що було причиною зміни настрою тонкого? (Товстий розповів про те, що

дослужився до чину таємного радника).

- Прочитайте епізод «усвідомлення новини» тонким (від слів «Тонкий раптом зблід, скам’янів» до слів «усі ґудзики свого мундира»).

- Як ви думаєте, чому змінилася поведінка тонкого? (Він не чекав такого успіху товариша, можливо, позаздрив йому, розгубився від усвідомлення «важливості» чину товстого.)

3) Словникова робота

Чиношанування (застар., ірон.) – шанування старших молодшими по службі.

Низькопоклонництво – рабське й улесливе схиляння перед ким-небудь або чим-небудь.

Теорія літератури.

Розповідь – невеликий епічний твір, зазвичай присвячений окремій події в житті людини.

Гумор – різновид комічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах, що не заперечує життєве явище, а лише усвідомлює його недосконалість.

Іронія – різновид комічного, прихована насмішка.

Сатира – різновид комічного, найбільш нещадно висміює недосконалість світу, людські пороки.

4) Складання гронування до образів головних героїв.

                                                                           заздрісний

                                                                        дріб’язковий

                                                                        у дитинстві був наклепником

Тонкий

  
            здатний на лестощі

                                                                        хизується виготовленими          
                                                                          підцигарниками

                                                                        одружений

                                                                        мав сина

                                                                        скаржиться на своє життя

                                                                         доброзичливий

Товстий

                                                                         привітний

                                                               щирий

                                                                         першим помітив друга

                                                                        дослужився до таємного радника

5) Читання оповідання за особами.

6) Бесіда з учнями

- Які назви можна дати частинам розповіді? Чому? (1 частина — «Зустріч двох друзів», 2 частина — «Зустріч двох чинів». Спочатку колишні шкільні товариші ведуть себе як рівні, а потім — відповідно чину.)

- Які слова повторюються в обох частинах? («Обидва були приємно здивовані», «Всі троє були приємно вражені».)

- Що змінилося в поведінці тонкого? (Він став називати товариша «ваша високість», додавати догідливе -с, став безглуздо гигикати, «на його обличчі було стільки благоговіння, солодощі й шанобливої кислоти, що товстого знудило»)

- Подумайте, чи залишаться товстий і тонкий друзями. Чому?

- Хто з героїв, на вашу думку, веде себе більш достойно? В чому це проявляється? (Товстий, він не хвалиться високим чином, йому неприємні догідливість і приниження тонкого.)

7) Складання діаграми «Венна». Порівняльна характеристика товстого й тонкого.

Запис у зошити.

Тема оповідання — зустріч двох друзів.

Ідея розповіді — висміювання чиношанування, низькопоклонництва і підлабузництва.

ІІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

♦  Оповідання закінчується фразою, яка в ньо­му вже зустрічалася. Яка це фраза? (Приємно вражені.)

♦  Кого стосується ця фраза на початку тексту, яке її значення?

♦  А вдруге про кого йдеться? Чому вони були «приємно вражені»?

♦  Чи випадково твір закінчується саме цією фра­зою? Чому зустріч двох друзів закінчується як зустріч начальника та підлеглого? (Ганебна поведінка, внутрішнє рабство «тонкого» спричинило холодне прощання колишніх друзів.)

♦  Визначте позицію автора у творі. (Автор засуджує підлабузництво, самоприниження, чино­шанування і запопадливість.)

Заключне слово вчителя

– Твори Чехова будять людську совість, а це в усі часи було важливо для морального здоров'я людей. Нам зрозуміла турбота письменника про те, яким буде майбутнє народу, людства. І сьогодні дуже важливо зберегти в собі все найкраще, що дозволяє людині бути людиною. У цьому нам з вами може допомогти великий письменник-гуманіст А. П. Чехов, його повчальні, смішні та сумні оповідання, його герої...

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжити речення.

•         «Найбільше враження на мене справив той факт, що...»;

•         «Я зрозумів (зрозуміла)...».

VІ. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ.

Чи задоволені ви собою сьогодні на уроці?

(Кожна дитина повинна вибрати відповідний смайлик і поставити собі оцінку).

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити визначення понять «розповідь», «гумор», «іронія», «сатира», скласти сенкан до образів героїв, тестові завдання до твору, підготувати повідомлення про хамелеона*.

Тема уроку. Однозначні й  багатозначні слова. (2 слайд.

Мета уроку: поглибити знання учнів про лексичне значення слова, дати поняття про однозначні та багатозначні слова, формувати вміння розрізняти такі слова, доречно використовувати їх у мовленні; удосконалювати вміння самостійно збагачувати власний словниковий запас, в тому числі за допомогою словників; виховувати любов до природи рідного краю.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, тлумачний та орфографічний словники, презентація, 

                         дидактичний матеріал, тести.

Хід уроку

                                               (3 слайд)           Ти постаєш в ясній обнові,

                                                                     Як пісня, линеш, рідне слово.

                                                                           Ти наше диво калинове,

                                                                        Кохана материнська мово!                                                                                                                 

                              Д. Білоус

                                                                          

І. Мотивація навчальної діяльності учнів 

1.  Поетична хвилина.

Сьогодні у нас незвичайний урок,

Сьогодні ми зробимо ще один крок

 В країну прекрасну, в країну чудову,

Яка нас чекає й збагачує мову.

А щоб швидше нам до неї потрапить,

Потрібно екзамен кмітливості скласти,

То ж сядьте рівненько, будьте уважні,

Щоб здогадатись вам було не варто.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

 Бесіда з учнями.

- У чому полягає відмінність між лексикою і лексикологією?

- Для чого потрібно людині слово?

Словниковий диктант. Записати слова, пояснити їх написання.

(4 слайд)

Верба, село, гілля, подвір’я, м’яч, зима, льон, весна, посміхається.

IIІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

      Оголошення теми і мети уроку. 

Учитель. — Прослухайте казку і скажіть, яких слів більше в українській 

                     мові.

1. Казка  про однозначні й багатозначні слова.

   Жили-були в чудовій країні Лексиці слова,  Однозначні й Багатозначні. Однозначні були самозакоханими, дуже любили самих себе і не раз хизувалися своєю неповторністю. «Ми – особливі, - говорили вони. Маємо одне-єдине значення. І нікому його не віддамо». А Багатозначні не вважали себе особливими, бо були дуже скромними. Вони охоче дарували свої значення багатьом явищам, предметам, людям, якщо їх про це просили.

   Одного разу, коли відбувалось святкування Дня Мови, цариця Лексика отримала багато привітань. Ці вітання вона передала своїм підлеглим – словам. Особливо багато вітальних листівок отримали Багатозначні слова – цілий мішок! Це й не дивно, бо вони були дуже щедрими до інших. А однозначні слова дуже засумували, бо їм надіслали тільки невеликий пакуночок привітань. Вони зрозуміли, що своїм гонором відштовхнули всіх. Отже, у котрий раз перемогли  Доброта й Скромність, а Пиха й Зарозумілість залишились зневаженими.

2.     Робота з підручником.

3.     Виконання вправ.

4.     Записати речення, підкреслити багатозначні слова, пояснити їх значення.

Місяць світився на небі цілу ніч. Місяць лютий  засівав снігом землю. . Ішов я полями чистими та широкими. Помилки винесено на поле.

5.     Розподільний диктант. Запишіть слова у 2 колонки:  у першу ті, що є однозначними, у другу-багатозначними.

Дятел	лист
горобець	поле
чорнобривці	світлий
олень	летіти
трава	хліб
квасоля	корінь
огірок	крило

 - Час настав для відпочинку,

Розпочнем фізкультхвилинку.

6.     Фізкультхвилинка.

Раз, два - всі присіли, (присісти)

Потім вгору підлетіли (підстрибнутш)

Три, чотири - нахилились,(нахиляння тулуба вперед)

Із струмочка гарно вмились

(імітація умивання)

П'ять, шість - всі веселі

Крутимось на каруселі, (покрутитися)

Сім, вісім - в поїзд сіли,

Ніжками затупотіли (затупотіти)

Дев'ять, десять - відпочили

І за парти дружно сіли.

7.     Творча робота. До поданих словосполучень дібрати словосполучення, у які входять слова з іншим значенням. (5 слайд)

Зразок: золота обручка-золота осінь.

Солодке печиво-

Гострий ніж-

Усміхається дівчина-

Танцюють діти-

Чиста дошка-

8.Скласти речення із словами ручка, коса, щоб ці слова у реченнях мали різні лексичне значення. (6 слайд)

9.А зараз проведемо веселу вікторину. (7 слайд)

10. Прослухайте загадки, відгадайте їх, а відповіді запишіть у зошит.

1.Я у дверях, у замку,

Я і в нотному рядку;

Можу гайку загвинтити

 і... у вирій полетіти,

телеграму передати,

таємницю розгадати.(ключ) 

      2.У зошиті з письма я коса чи пряма.

      Ще можу я, повірите, і креслити, і міряти.

       А  якщо треба, враз Шикую школу, клас.(лінійка)

3. Здавна я служу людині:

Я у маминій машині,

На сосні чи на ялині,

А у когось я на спині. (Голка)

4. Я у кожній деревинці,

Квітці, кущику, травинці.

В класі ж на уроці мови

Ти побачиш мене в слові. (Корінь)

10. Розподільний диктант з ключем

Підкреслити першу букву в словах. Вислів «Слово — це зброя».).

Однозначні                   Багатозначні

 Синиця                          

Лікар                           Екзамен

 Окунь                         Зуби

 Велосипед                 Б’є

Окуляри                      Ручка

Цвях                           Осел

                                    Язик

11. Вправа «Мікрофон». (8 слайд)

Ø Який розділ науки про мову почали вивчати?

Ø Що таке лексикологія?

Ø Як поділяються слова за кількістю лексичних значень?

Ø Що називається лексичним значенням слова?

ІV. Підсумок уроку. Узагальнення вивченого матеріалу. (9-10-11 слайди)

1. Виконання тестових завдань.

 1. Укажіть багатозначне слово:

     а) хлопчик;

     б) голова;

     в) суфікс.

2.  Укажіть словосполучення зі словами в прямому значенні:

     а) гострий біль;

     б) високе дерево;

     в) м’який характер.

3.  Укажіть словосполучення зі словами у переносному значенні:

     а) скромна людина;

     б) скромний одяг ;

     в) скромний заробіток . 

4.     Позначте   правильне  визначення однозначних  слів:                                           

     а)  однозвучні  слова;

     б)  мають  лише  одне  лексичне  значення;

     в)  мають  декілька  лексичних  значен

5.  У  якому  рядку  всі  слова багатозначні  ?                                                    

     а)  теорема, стиль, стіна, сумка;

     б)  ніс, коса, ручка, ласка;

     в)  автомат,  земля,   рукав,  ніжка.

6.  Установіть  відповідність  між      реченням  з    багатозначним   

     словом  і  значенням,  в  якому  воно  вжито.

1. Одна  голова   добре, а  дві -  краще.                           

2.  Голова  привітав   ветеранів  зі  святом  Перемоги.

А.   Частина  тіла. 

Б.    Розум.                                                                                                   

 В.   Керівник

1-А, 2-В.

2. Вправа «Незакінчене речення». (слайд 12)

1.     На цьому уроці я дізнався (дізналася) про…

2.     На цьому уроці я навчився (навчилася)…

3.Із кожним словом записати словосполучення:

Корінь            зуба, корінь дерева

Крило             птаха, крило літака, крило метелика

Хвіст              кота, хвіст потяга

У якому значенні вживаються подані слова у словосполученні?

4. Заключне слово вчителя.

Що важливіше — знати багато слів чи вміти їх використовувати у  

 власному мовленні?

Які слова важливо використовувати у спілкуванні з іншими людьми?

Як довго ждали ми своєї волі слова,

І ось співа воно, бринить.

Бринить, співає наша мова,

Чарує, тішить і п’янить.

Як довго ждали ми...

Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг.

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг.

V. Оцінювання учнів.

Збіг урок наш, як коротка мить

Дуже швидко час летить,

Ще попереду у нас багато часу,

І цікавих і важких уроків.

Загадки покличуть вас в майбутнє,

А найбільша загадка – життя,-

То ж бажаю вправно все вивчати

Й загадок життя побільше розгадати.

1.     VІ. Домашнє завдання § 41, с. 150, 151 (вивчити правила), виконати вправи 335,   * 338, створити асоціативний кущ до слова «йде».             Подумайте, хто може йти? (слайд 13)

Тема.  Маруся Богуславка».  Специфічність поетичної форми, ритму. Морально-етична проблематика.

Мета: допомогти учням усвідомити проблематику, ідейно-художній зміст та значення народної думи, її жанрову своєрідність, специфічність фонетичної форми, ритму; розвивати образне та критичне мислення, навички аналізу художнього образу, визначення проблематики та художніх особливостей твору; уміння висловлювати свої думки й почуття; виховувати прагнення до гармонії вчинків із загальнолюдськими цінностями.

Теорія літератури: народна дума, художні образи, художні засоби, проблематика, ритм.

Обладнання: видання твору, ілюстрації до нього, аудіозаписи художнього виконання дум.

Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок.

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

1. Вступне слово вчителя.

В образі Марусі Богуславки, про яку йдеться в народній думі, утілено жіночий ідеал наших предків. У творі народ доводить, що ні багатство, ні панство, отримані від ворога, не роблять людину по-справжньому щасливою. Маруся визволила кілька сотень українських козаків із неволі, ризикуючи своїм становищем і навіть життям. Це вдалося їй зробити завдяки сміливості, кмітливості, і вона стала улюбленою героїнею української думи.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда з учнями

1.З якого матеріалу була побудована темниця, у якій перебували невільники?

2. Скільки невільників було у неволі?

 3.Скільки років невільники були у неволі?

 4.Напередодні якого свята Маруся Богуславка захотіла визволити невільників?

 5.Куди мав відправитись пан турецький?

 6.Проклинаючи Марусю, що козаки бажали їй?

 7.Куди Маруся Богуславка радить утікати невільникам?

ІІІ.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ.

1.      Виразне читання улюблених уривків із думи “Маруся Богуславка”, коментування твору, висловлювання своїх думок та вражень.

 

1.      Міні-дискусія. Обговорення питань

2.      · Користуючись текстом думи, розкажіть, як жилося козакам у     

  турецькій неволі.

3.      · Як козаки сприйняли звернення Марусі до них?

4.      · Як сприйняли ув'язнені козаки звістку про християнське свято, яке почули від Марусі?

5.      · Який був патріотичний вчинок Марусі Богуславки? Чи не було це ризиком для життя?

6.      · Про що вперше перед великим святом просили козаки?

7.      · Чому Маруся не хоче тікати з неволі?

IV. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1.      Скласти паспорт до думи.

Слово вчителя. Незважаючи на те, що в наш час нараховують майже п’ятдесят сюжетів дум із величезною кількістю варіантів, практично кожна дума складається із заспіву (“заплачки”), основної частини та кінцівки (“славослів’я”).

За розміром дума, як правило, більша за пісню. На відміну від пісень, думи не поділяються на строфи, не завжди в них зберігається однакова кількість складів у рядках, далеко не всі рядки римуються, хоч загалом ритм витриманий дуже добре.

Для мови дум характерними є такі художні засоби, як риторичні запитання, оклики, звертання, анафора (єдинопочаток), складні (гомерівські) епітети, повтори (тавтологія), ретардація (навмисне уповільнення розповіді) тощо.

Усе це дає підстави розглядати думи як унікальний, яскраво самобутній жанр української народнопісенної творчості.

Уважно прослухайте аудіозапис думи. Зверніть увагу на особливості мелодики і ритміки. (Особливості поетичної мови (застосування народного пісенного паралелізму, епітетів, тавтологічних зворотів, інверсій).

Словесне малювання.

Створіть образні словесні картини, яким чином козаки потрапили в полон, як вони почувалися в турецькій в’язниці, як Маруся потрапила до турецького пана, як стала його дружиною та інші, використовуючи матеріали з історії, прочитаних художніх книг, переглянутих кінофільмів.

 

 

Скласти акросполучення до образу Марусі.

М — мужня, милосердна;

А — активна;

Р — рішуча, ризикує власним життям;

У — упевнена;

С — смілива;

Я — яскрава.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

 Інтерактивна вправа “Мікрофон”.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Намалювати кольорову гаму до образу Марусі, акровірш до слова «козаки», *виконати тести на сайті «На урок»

       

 Тема: Характеристика образів Максима та Мирослави за повістю І.Франка                                 «Захар Беркут».

Мета: навчити учнів  характеризувати образи Максима та Мирослави;
  визначити їхні моральні якості, ставлення до краю; розвивати творче мислення, спостережливість,уміння аналізувати, порівнювати риси літературних героїв, робити висновки; формувати активну життєву позицію;
виховувати почуття патріотизму, гордості за рідну землю, повагу до історичного минулого на прикладі образів Максима та Мирослави,
любов до рідних, близьких людей, повагу до старших та їх рішення як загальнолюдські морально-етичні цінності, здатність робити правильний вибір у складних життєвих ситуаціях.

Тип уроку: застосування навичок і вмінь.

Обладнання: портрет І. Франка, малюнки учнів до образів Максима, Мирослави, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання).

Хід уроку:

 

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.     Бесіда за питаннями.

1.У якому році відбуваються події в творі?

2.Хто такий Тугар Вовк?

3. Як звали дочку Т.Вовка?

4. Які герої твору реальні, а які вигадані?
5. Якому герою повісті ви симпатизуєте? Чому?

6. Чи хотіли б ви жити серед тухольців, героїв твору І. Франка? Чому?

2. Літературний диктант.

1. Де відбуваються події повісті? (Карпатські гори, Тухольщина).
2. З чим порівнює автор Мирославу, дочку Тугара Вовка? (З тополею)
3. Хто привчив Мирославу до роботи, хто – до полювання (Мужичка-нянька,

     батько).
4.Хто був провідником на ловах? (Максим Беркут).
6.Хто врятував на полюванні життя Мирослави? (Максим).
7. З якою метою три старці обходили село з хорогвою? (скликали громаду на раду)
8. Хто був старійшиною в громаді? (Захар Беркут).
9. Що стояло при вході в село Тухлю? (Камінь Сторож).

10. Про кого розповідалося в легенді, яку розказав Максим? (Про богиню смерті Морану).
11. Яких слів багато в повісті? (Діалектних та застарілих).
12. Хто з героїв, Мирослава чи Максим, виявляє сміливість, гордість та доброту?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів

Героями моїх творів майже ніколи не бувають люди темні і безпомічні, а коли ті твори будять симпатію до них у читачів, то певно не за їх терпіння, а за їх життєву енергію, розум і чуття, яке вони проявляють у життєвій боротьбі.
І. Франко

Характеристика героїв Мирослави і Максима.

1. Максим.

Бесіда за питаннями:
• Хто такий Максим? Коли вперше ви зустрічаєтеся з ним у творі?
• Яке враження справляє на вас цей герой?
• Як тухольці ставилися до Максима?
• Де познайомилися Максим і Мирослава?
• За що Т. Вовк не полюбляв Максима?
• Яким чином Максим опинився у ворожому стані?
• Чи легко було молодому Беркуту руйнувати будинок, де жила його кохана з батьком?
• У чому виявилася мужність Максима у битві з ворогом?
• У результаті чого Максим потрапив у полон?
• Що запропонував юнак тухольській громаді для подолання ворога?

2.     Мирослава.

 Бесіда за питаннями:

• Якою ви уявляєте Мирославу?

• Хто виховував дочку боярина? Як це вплинуло на її характер, поведінку?

• Як Мирослава поводила себе під час полювання?

• Через що дочка не розуміла свого батька? Як вона сприймала його зраду?

 • Чому Мирослава відстоювала інтереси тухольців?

• Яким чином Мирослава намагалася визволити Максима з неволі?

 • Як Захар Беркут ставився до Мирослави?

 • Чому Мирослава не могла перебувати з батьком у ворожому стані?

 • Що відчувала героїня, коли зрозуміла про можливу смерть Максима?

• Як Мирослава поставилася до загибелі батька?

 • Чи будуть, на ваш погляд, щасливими Максим і Мирослава?

 • Дослідіть, як сам автор твору ставиться до своїх героїв. Спостереження обґрунтуйте. Гра «Вільний мікрофон». Учні стисло висловлюють власну думку, відповідаючи на питання: «Чим мені сподобався Максим, Мирослава?»

3.     Складання кола «Діаграма Вена».

Спільні риси Максима і Мирослави.

 1) Максим і Мирослава — сміливі й мужні.

2) Волелюбні, розуміють справедливість порядків, установлених тухольцями.

 3) Виявляють військове вміння.

 4) Готові віддати життя за щастя народу.

 Відмінні риси Максима і Мирослави.

 

Максим	Мирослава
Син вождя тухольської громади Максим не згоден ні на які поступки, коли йдеться про щастя народу.	Дочка боярина Мирослава ладна відмовитися від справедливої кари ворогові аби зберегти життя коханому.
Максим твердий і непохитний.	Мирослава слабкіша, іноді вагається.
У Максима над усім панує свідомість обов’язку перед народом.	Мирослава насамперед думає про свого нареченого.

 

Учитель. Різні умови виховання по-іншому впливають на їхні характери. Хоч Максим і Мирослава відрізняються своєю вдачею, вони обоє патріоти. У цих образах уславлено гаряче патріотичне почуття, вірність батьківщині.

Бесіда з учнями.
• Які відчуття були у Максима, коли він ішов виконувати рішення громади — прогнати з Тухольщини Т. Вовка? («...Хоч серце його рвалося і краялось на саму думку, що буде мусити стрітися з Мирославою, з її батьком як з ворогом, що, бути може, мусив боротися з боярськими лучниками або з самим боярином, проливати кров людську в очах тої, за котру він сам готов був свою пролити. Правда, він твердо рішився зробити своє діло як можна найспокійніше і не доводити його аж до проливання крові...»)
• Що думав Максим про боярина, йдучи до нього за рішенням громади? («...Коли схоче моєї крові, я не буду боронитися, я надставлю йому свої груди добровільно, нехай б’є! Життя він не хоче мені дати, то нехай дає смерть!.. Але ви не будете знати, що я сам бажав і шукав смерті!»)
• Як це характеризує молодого тухольця?
• Прочитайте, в яких умовах жив Т. Вовк у Тухлі. Про що це свідчить?
• Від яких слів оборонців будинку боярина зрадів Максим? («Не прогнівайтесь на нас за нашу мовчанку. Ми дали слово бояринові, що стрітимо вас ворожо, але ми не дали йому слова проливати вашу кров і знаємо, що боярин скривдив громаду і що громадський суд справедливий. Робіть, що вам повелено, і, коли буде ласка батьків ваших, ми будемо просити їх, щоб прийняли нас до своєї громади. Не хочемо більше служити бояринові!»)
• Як охоронці будинку Т. Вовка організували святкування своєї зустрічі з тухольцями? («...Дружинники повиносили до сіней великі дубові столи із світлиць, прикрашали їх білою скатертю і заставили всілякою стравою й медом. Серед радісних окликів і співів почалася гостина»)
• Розкажіть, як тухольці виявили свою готовність битися з монголами. («Адже ж кождий із них не раз у своїх дитячих і молодечих снах бачив себе в битві, в небезпеці, в кровавій боротьбі з ворогом і бажав, і молився, щоб сон став явою, щоб довелося йому колись ставати грудьми в обороні свого краю»)
• Що відповів Максим Т. Вовку на його пропозицію здатися? («Дуже не впору назвав ти нас, синів вольної громади, рабами! Ти поглянь на себе! Може, до тебе така назва борше пристане, ніж до нас. Адже до вчора це був ти раб княжий, а нині ти вже раб великий Чінгісхана і певно полизав молоко, розлите по хребті коня якогось його бегадира. Коли воно тобі смакувало, то ще з того не виходить, щоб і ми були ласі до нього. Великої сили великого Чінгісхана ми не лякаємось. Вона може нас зробити трупами, але не зробить нас рабами. А тебе боярин, вся сила великого Чінгісхана не зробить уже ані вольним, ані чесним чоловіком!»)
• Через що Т. Вовк страшно розлютився під час осади свого будинку, де переховувалися тухольці?
• Кого бачив Максим у боярині? («...Зрадника, чоловіка, що потоптав сам свою честь, котрому проте ніяка честь не належиться»)
• Як відбувався бій тухольців з монголами? В чому були особливості тактики бою?
• Через що тухольці вимушені були покинути оборону біля недобудованого паркану?
• До якого плану вдався Максим з останками оборонців у небезпечній для них ситуації?
• Якої думки був боярин про Максима, спостерігаючи за ним під час бою? («Їй-богу, славний молодець! Не дивуюсь, що він очарував мою доньку. І мене самого він міг би очарувати своєю рицарською вдачею!»)
• Що відповів Максим Т. Вовку, коли його було схоплено? («Хоч і в путах, я все буду вільний чоловік. У мене пута на руках, а в тебе в душі!») Прокоментуйте ці слова Максима.

Робота з підручником.

Цитатна характеристика героїв.

ІV. Закріплення опрацьованого навчального матеріалу.

1.Як звати головного героя повісті?
2.Чи закохалася Мирослава у Максима?
3. Хто був батьком Максима?
4. Хто такий Максим?
5. Що ви знаєте про З.Беркута?
6. З ким зустрілась мирослава?
7. Кому приснився віщий сон?

 V. Оцінювання. Аргументація оцінок.

VІ. Домашнє завдання. Виписати по три цитати до образів Максима, Мирослави, *скласти кроссенс до твору.